Словник української мови (1927)/забуртати
| ◀ забурний | Словник української мови З забуртати |
забуртатися ▶ |
|
Забу́ртати, таю, єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
| ◀ забурний | Словник української мови Борис Грінченко З забуртати |
забуртатися ▶ |
|
Словник української мови — З
забуртати
Борис Грінченко
1927
Забу́ртати, таю, єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.