Словник української мови (1927)/забурувати
| ◀ забуртити | Словник української мови З забурувати |
забурунний ▶ |
|
Забурува́ти, ру́ю, єш, гл. Забурлить. Харьк.
| ◀ забуртити | Словник української мови Борис Грінченко З забурувати |
забурунний ▶ |
|
Словник української мови — З
забурувати
Борис Грінченко
1927
Забурува́ти, ру́ю, єш, гл. Забурлить. Харьк.