Словник української мови (1927)/завалькуватий
| ◀ завалькувати | Словник української мови З завалькуватий |
завальний ▶ |
|
Зава́лькуватий, а, е. Ленивый, неповоротливый. Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід). Г. Барв. 498.
| ◀ завалькувати | Словник української мови Борис Грінченко З завалькуватий |
завальний ▶ |
|
Словник української мови — З
завалькуватий
Борис Грінченко
1927
Зава́лькуватий, а, е. Ленивый, неповоротливый. Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід). Г. Барв. 498.