Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/завальний

Матеріал з Вікіджерел

Завальни́й, а́, е́. 1) = Зава́листий. Завальна зіма. НВолын. у. *2) Громоздкий, тяжелый. Вибрав собі віолончель, як інструмент незавальний, щоб можна було брать з собою на село. Н.-Левиц. Чоловіки поскладали і завальні й дрібні пакунки. Н.-Левиц.