Словник української мови (1927)/завгодя
Зовнішній вигляд
◀ завгодно | Словник української мови З завгодя |
завгорити ▶ |
|
Завгодя́, нар. Заблаговременно, заранее. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.