Словник української мови (1927)/завдячувати
| ◀ завдячений | Словник української мови З завдячувати |
заведений ▶ |
|
*Завдя́чувати, чую, єш, сов. в. завдя́чити, чу, чиш, (кому), гл. 1) Благодарить, приносить благодарность 2) — кому що, чим. Быть кому обязанным чем-нб.