Словник української мови (1927)/заведений
Зовнішній вигляд
◀ завдячувати | Словник української мови З заведений |
заведення ▶ |
|
Заве́дений, а, е. 1) Принятый, установленный. 2) Явленный. Він казав, що наш контракт незаконний, бо не заведений у нотаруса. Павлогр. у.