Словник української мови (1927)/завербувати
| ◀ завербник | Словник української мови З завербувати |
завергати ▶ |
|
Завербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. I. 109.
| ◀ завербник | Словник української мови Борис Грінченко З завербувати |
завергати ▶ |
|
Словник української мови — З
завербувати
Борис Грінченко
1927
Завербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. I. 109.