Словник української мови (1927)/завзято
| ◀ завзятість | Словник української мови З завзято |
завзяток ▶ |
|
Завзя́то, нар. Стойко; упорно, неуступчиво; сильно. Попились завзято. Шевч. 454.
| ◀ завзятість | Словник української мови Борис Грінченко З завзято |
завзяток ▶ |
|
Словник української мови — З
завзято
Борис Грінченко
1927
Завзя́то, нар. Стойко; упорно, неуступчиво; сильно. Попились завзято. Шевч. 454.