Словник української мови (1927)/завзятість
| ◀ завзятися | Словник української мови З завзятість |
завзято ▶ |
|
Завзя́тість, тости, ж. Отвага, стойкость в преследовании цели, упорство, ожесточение, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Котл. Ен. IV. 63. Завзятістю сповняє Україну. К. ЦН. 201. В завзятості страшний. К. МБ. XI. 144. Господарство своє позаводили вони не так доглядом, як завзятістю. Їх усяке боїться, чи сусіда, чи наймит; з убогого вони уміють здерти своєю запомогою і з поденника викрутять останню краплю поту. Г. Барв. 162.