Словник української мови (1927)/завидко
| ◀ завидки | Словник української мови З завидко |
завидливий ▶ |
|
Зави́дка, зави́дко, нар. Засветло. Коли б мені завидка додому прийти. Каменец. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.
| ◀ завидки | Словник української мови Борис Грінченко З завидко |
завидливий ▶ |
|
Словник української мови — З
завидко
Борис Грінченко
1927
Зави́дка, зави́дко, нар. Засветло. Коли б мені завидка додому прийти. Каменец. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.