Словник української мови (1927)/завидливий
| ◀ завидко | Словник української мови З завидливий |
завидна ▶ |
|
Зави́дливий, а, е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.
| ◀ завидко | Словник української мови Борис Грінченко З завидливий |
завидна ▶ |
|
Словник української мови — З
завидливий
Борис Грінченко
1927
Зави́дливий, а, е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.