Словник української мови (1927)/завиніння
| ◀ завинити | Словник української мови З завиніння |
завиноватитися ▶ |
|
Завині́ння, ня, с. Свиток, сверток. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. I. 505.
| ◀ завинити | Словник української мови Борис Грінченко З завиніння |
завиноватитися ▶ |
|
Словник української мови — З
завиніння
Борис Грінченко
1927
Завині́ння, ня, с. Свиток, сверток. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. I. 505.