Словник української мови (1927)/завирувати
| ◀ завиритися | Словник української мови З завирувати |
зависати ▶ |
|
*Завирува́ти, ру́ю, єш, гл. О воде: забурлить. Сл. Нік.
| ◀ завиритися | Словник української мови Борис Грінченко З завирувати |
зависати ▶ |
|
Словник української мови — З
завирувати
Борис Грінченко
1927
*Завирува́ти, ру́ю, єш, гл. О воде: забурлить. Сл. Нік.