Словник української мови (1927)/завихоритися
| ◀ завихорити | Словник української мови З завихоритися |
завихрити ▶ |
|
Зави́хоритися, рюся, ришся, гл. Закружиться вихрем. Думка його закаламутилась, завихорилась. Мир. ХРВ. 51.
| ◀ завихорити | Словник української мови Борис Грінченко З завихоритися |
завихрити ▶ |
|
Словник української мови — З
завихоритися
Борис Грінченко
1927
Зави́хоритися, рюся, ришся, гл. Закружиться вихрем. Думка його закаламутилась, завихорилась. Мир. ХРВ. 51.