Словник української мови (1927)/завихтуритися
| ◀ завихрити | Словник української мови З завихтуритися |
завичити ▶ |
|
Зави́хтуритися, риться, гл. безл. Захотеться сильно и чтобы скоро сделалось желаемое. Завихтурилося іти в наймички. Вас. 213. *Йому́ зави́хтурилося. Ему вынь да полож. Сл. Нік.