Словник української мови (1927)/заволоком
Зовнішній вигляд
◀ заволока | Словник української мови З заволоком |
заволокти ▶ |
|
Заволо́ком, нар. О посеве: без предварительного вспахивания, посеяв по жнитву и потом забороновав зерно. Заволоком — уродиться як нароком. Ном. № 7169.