Словник української мови (1927)/завонитися
| ◀ заволочувати | Словник української мови З завонитися |
завоняти ▶ |
|
Завони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Завоняться, провоняться. Коза… здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
| ◀ заволочувати | Словник української мови Борис Грінченко З завонитися |
завоняти ▶ |
|
Словник української мови — З
завонитися
Борис Грінченко
1927
Завони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Завоняться, провоняться. Коза… здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.