Словник української мови (1927)/завідь
| ◀ завідця | Словник української мови З завідь |
завідьмувати ▶ |
|
За́відь, воді, ж. В выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. так, что каблук пришит дратвою, образующею рубец сверху над каблуком. Черном.
| ◀ завідця | Словник української мови Борис Грінченко З завідь |
завідьмувати ▶ |
|
Словник української мови — З
завідь
Борис Грінченко
1927
За́відь, воді, ж. В выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. так, что каблук пришит дратвою, образующею рубец сверху над каблуком. Черном.