Словник української мови (1927)/загалунювати
| ◀ загалунити | Словник української мови З загалунювати |
загалунюватися ▶ |
|
Загалу́нювати, нюю, єш, сов. в. загалу́нити, ню, ниш, гл. Вымачивать, вымочить или прокипятить в растворе квасцов (яйца перед окраской). Харьк. Аф.