Словник української мови (1927)/загалунюватися
| ◀ загалунювати | Словник української мови З загалунюватися |
загальмувати ▶ |
|
Загалу́нюватися, нююся, єшся, сов. в. загалу́нитися, нюся, нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться в растворе квасцов. Аф. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вийшли, а він уже й загалунився. Аф. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви. Екатер. г.