Словник української мови (1927)/загаїти

by Борис Грінченко

◀ загаждати

Словник української мови Борис Грінченко З загаїти

загай ▶

Київ: Горно, 1927

Зага́їти, га́ю, єш, гл. 1) = Зага́яти. 2) Заставить чем-либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.