Словник української мови (1927)/загорятися
| ◀ загоряти | Словник української мови З загорятися |
загосподарювати ▶ |
|
Загоря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. загорі́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Загораться, загореться. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. № 14109. 2) Только сов. в. Вспылить. Як коли загориться, то й хата мала. Г. Барв. 107. *3) Приходить, прийти в возбуждение. Він подався й загорівся аж тепер, як сире дерево, що довго тліє. Гр. Григор. *4) Безл. загорі́лося. Захотелось сильно. Сл. Яворн.