Словник української мови (1927)/загримотіти
Зовнішній вигляд
◀ загримати | Словник української мови З загримотіти |
загрібати ▶ |
|
Загримоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Загреметь. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.
◀ загримати | Словник української мови Борис Грінченко З загримотіти |
загрібати ▶ |
|
Словник української мови — З
загримотіти
Борис Грінченко
1927
Загримоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Загреметь. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.