Словник української мови (1927)/загрібати
| ◀ загримотіти | Словник української мови З загрібати |
загрібатися ▶ |
|
Загріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. загребти́, бу́, бе́ш, гл. 1) Загребать, загрести. І кури б загребли, єсли б не ратував. Ном. № 4582. 2) Сгребать, сгресть. Огонь каже: загреби мене. Чуб.