Словник української мови (1927)/задавнити
| ◀ задавнення | Словник української мови З задавнити |
задавнювати ▶ |
|
Зада́внювати, нюю, єш, сов. в. зада́внити, ню, ниш, гл. Запускать, запустить (болезнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у.