Словник української мови (1927)/задавнювати
| ◀ задавнити | Словник української мови З задавнювати |
задавнюватися ▶ |
|
Зада́внювати, нюю, єш, сов. в. зада́внити, ню, ниш, гл. Запускать, запустить (болезнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у.