Словник української мови (1927)/задавійко
| ◀ задавити | Словник української мови З задавійко |
задавлячка ▶ |
|
Задаві́йко, ка, м. Душитель; мироед, кулак. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ задавити | Словник української мови Борис Грінченко З задавійко |
задавлячка ▶ |
|
Словник української мови — З
задавійко
Борис Грінченко
1927
Задаві́йко, ка, м. Душитель; мироед, кулак. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.