Словник української мови (1927)/задіватися
| ◀ задівати | Словник української мови З задіватися |
заділитися ▶ |
|
Задіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. заді́тися, нуся, нешся, гл. 1) Вдеваться, вдеться. 2) Деваться, деться; пропасть, исчезнуть. Вх. Зн. 19.
| ◀ задівати | Словник української мови Борис Грінченко З задіватися |
заділитися ▶ |
|
Словник української мови — З
задіватися
Борис Грінченко
1927
Задіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. заді́тися, нуся, нешся, гл. 1) Вдеваться, вдеться. 2) Деваться, деться; пропасть, исчезнуть. Вх. Зн. 19.