Словник української мови (1927)/зажурювати

by Борис Грінченко

◀ зажурити

Словник української мови Борис Грінченко З зажурювати

зажурюватися ▶

Київ: Горно, 1927

Зажу́рювати, рюю, єш, сов. в. зажури́ти, рю́, риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.