Словник української мови (1927)/зазир
| ◀ зазивний | Словник української мови З зазир |
зазирати ▶ |
|
За́зир, ру, м. = За́зір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.
| ◀ зазивний | Словник української мови Борис Грінченко З зазир |
зазирати ▶ |
|
Словник української мови — З
зазир
Борис Грінченко
1927
За́зир, ру, м. = За́зір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.