Словник української мови (1927)/зазирати
| ◀ зазир | Словник української мови З зазирати |
зазирити ▶ |
|
Зазира́ти, ра́ю, єш, сов. в. зазирну́ти, ну́, не́ш, гл. Заглядывать, заглянуть. Бодай умірати і в свій горщок зазирати. Ном. № 9616. Срібнорогий в воду зазирає. К. Досв. 67. 2) = Зазіха́ти. Хоч би мені дали моргів два, бо де ж мені на більше зазирати. Мог. у.