Словник української мови (1927)/зазорити
| ◀ зазорений | Словник української мови З зазорити |
зазоріти ▶ |
|
Зазо́рити, рю, риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
| ◀ зазорений | Словник української мови Борис Грінченко З зазорити |
зазоріти ▶ |
|
Словник української мови — З
зазорити
Борис Грінченко
1927
Зазо́рити, рю, риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.