Словник української мови (1927)/зазуванець
Зовнішній вигляд
◀ зазублюватися | Словник української мови З зазуванець |
зазувати ▶ |
|
Зазу́ванець, нця, м. Каждый из пары сапог, так сделанный, что его можно надевать безразлично на обе ноги. Вх. Зн. 19.