Словник української мови (1927)/зайвий
| ◀ заїчка | Словник української мови З зайвий |
зайвина ▶ |
|
За́йвий, а, е. Лишний. Левиц. Пов. 22. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. Рудч. Ск. I. 141. За́йва мо́ва. Лишние слова. О, я зайвої мови не люблю. Черк. у. За́йва годи́на. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду.