Словник української мови (1927)/займання
| ◀ займан | Словник української мови З займання |
займанщина ▶ |
|
Займа́ння, ня, с. 1) Трогание. 2) Затрагивание, задевание. Займаєш людей, — вилізе тобі колись те займання боком. Харьк. 3) Занятие (чего). 4) Захват. У полон займання. Гринч. 5) Загоняние, заарестование домашних животных, пойманных на потраве. Краще б я й не займав тих волів, а то з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми. Харьк.