Словник української мови (1927)/займанщина
| ◀ займання | Словник української мови З займанщина |
займань ▶ |
|
Займанщи́на, ни, ж. Земля, приобретенная правом первого занятия (jus primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. К. ЧР. 199. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. О. 1862. X. 111.