Словник української мови (1927)/займище

by Борис Грінченко

◀ займити

Словник української мови Борис Грінченко З займище

зайняти ▶

Київ: Горно, 1927

За́ймище, ща, с. 1) Занятое место вообще, в частности то же, что и займанщи́на. Не буде він багатий, а ні щасний, і займище його ушир не піде. К. Іов. 34. *2) Заимка, поле, земля. Хата тут, а займище там. Крим.