Словник української мови (1927)/закаламутити
| ◀ закал | Словник української мови З закаламутити |
закаламучувати ▶ |
|
Закаламу́чувати, чую, єш, сов. в. закаламу́тити, чу, тиш, гл. 1) Возмущать, возмутить. 2) Замутить, сделать мутным.
| ◀ закал | Словник української мови Борис Грінченко З закаламутити |
закаламучувати ▶ |
|
Словник української мови — З
закаламутити
Борис Грінченко
1927
Закаламу́чувати, чую, єш, сов. в. закаламу́тити, чу, тиш, гл. 1) Возмущать, возмутить. 2) Замутить, сделать мутным.