Словник української мови (1927)/заклинатися

by Борис Грінченко

◀ заклинати

Словник української мови Борис Грінченко З заклинатися

заклинач ▶

Київ: Горно, 1927

Заклина́тися, на́юся, єшся, сов. в. закля́стися, кляну́ся, не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Чуб. V. 656. Мотря заклиналась, що бачила холеру.