Словник української мови (1927)/закльовувати

by Борис Грінченко

◀ закльовок

Словник української мови Борис Грінченко З закльовувати

закльовуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Закльо́вувати, вую, єш, сов. в. заклюва́ти, клюю́, є́ш, гл. 1) Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089. *2) О рыбе: поклевывать, начинать клевать. Закльо́вує. Клюет. Ще й як закльовує! Мирний.