Словник української мови (1927)/закльовуватися
| ◀ закльовувати | Словник української мови З закльовуватися |
заклюбачений ▶ |
|
Закльо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. заклю́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Зарождаться, зародиться, заводиться, завестись. Черва заклюнулась у мнясі. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13231. 2) Начинаться, начаться. Добре бути заздалегідь на місті, як тілько закльовується ярмарок: одбірай собі де схоч притулок. О. 1862. IX. 69. Чи то давнє яке лихо прокинулось в хаті? Чи вчорашнє задавлене знов заворушилось, чи ще тільки заклюнулось? Шевч. 100.