Словник української мови (1927)/закляклий
| ◀ заклякати | Словник української мови З закляклий |
заклякнути ▶ |
|
Закля́клий, а, е. Окоченелый, окостенелый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє… закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.
| ◀ заклякати | Словник української мови Борис Грінченко З закляклий |
заклякнути ▶ |
|
Словник української мови — З
закляклий
Борис Грінченко
1927
Закля́клий, а, е. Окоченелый, окостенелый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє… закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.