Словник української мови (1927)/закоржавіти
| ◀ закоренюватися | Словник української мови З закоржавіти |
закорковувати ▶ |
|
Закоржа́віти, вію, єш, гл. Закоряветь.
| ◀ закоренюватися | Словник української мови Борис Грінченко З закоржавіти |
закорковувати ▶ |
|
Словник української мови — З
закоржавіти
Борис Грінченко
1927
Закоржа́віти, вію, єш, гл. Закоряветь.