Словник української мови (1927)/закорковувати
◀ закоржавіти | Словник української мови З закорковувати |
закоркування ▶ |
|
*Закорко́вувати, вую, єш, сов. в. закоркува́ти, ку́ю, єш, гл. Закупоривать, закупорить. Сл. Нік.
◀ закоржавіти | Словник української мови Борис Грінченко З закорковувати |
закоркування ▶ |
|
Словник української мови — З
закорковувати
Борис Грінченко
1927
*Закорко́вувати, вую, єш, сов. в. закоркува́ти, ку́ю, єш, гл. Закупоривать, закупорить. Сл. Нік.