Словник української мови (1927)/закота

by Борис Грінченко

◀ закот

Словник української мови Борис Грінченко З закота

закотистий ▶

Київ: Горно, 1927

Зако́та, ти, ж. = Зако́т. Комірі́ с зако́тою носят дівча́та. Чуб. VII. 427. *З зако́тою. Отложной. У наших парубків коміри з закотою, широкі, а на Уманщині без закоти. Крим.