Словник української мови (1927)/закочистий
| ◀ закоцюрблений | Словник української мови З закочистий |
закочувати ▶ |
|
Зако́чистий, а, е = Зако́тистий. Пошила сорочку Юхимові з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васильк. у.
| ◀ закоцюрблений | Словник української мови Борис Грінченко З закочистий |
закочувати ▶ |
|
Словник української мови — З
закочистий
Борис Грінченко
1927
Зако́чистий, а, е = Зако́тистий. Пошила сорочку Юхимові з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васильк. у.