Словник української мови (1927)/закудикувати
Зовнішній вигляд
◀ закувікати | Словник української мови З закудикувати |
закудлати ▶ |
|
Закуди́кувати, кую, єш, гл. Спрашивать куда идешь или едешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
◀ закувікати | Словник української мови Борис Грінченко З закудикувати |
закудлати ▶ |
|
Словник української мови — З
закудикувати
Борис Грінченко
1927
Закуди́кувати, кую, єш, гл. Спрашивать куда идешь или едешь. Не закудикуй! Мнж. 173.