Словник української мови (1927)/закінчатися
| ◀ закінчати | Словник української мови З закінчатися |
закінчення ▶ |
|
Закінча́тися и закінчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. М. Пр. 73.