Словник української мови (1927)/залаятися
| ◀ залаяти | Словник української мови З залаятися |
залебедіти ▶ |
|
Зала́ятися, ла́юся, єшся, гл. Побраниться. Я ні з ким не заведуся, ні залаюся. Кв. Драм. 216.
| ◀ залаяти | Словник української мови Борис Грінченко З залаятися |
залебедіти ▶ |
|
Словник української мови — З
залаятися
Борис Грінченко
1927
Зала́ятися, ла́юся, єшся, гл. Побраниться. Я ні з ким не заведуся, ні залаюся. Кв. Драм. 216.